| Revision as of 20:22, 31 October 2006 editHillock65 (talk | contribs)4,431 editsNo edit summary | Revision as of 20:28, 31 October 2006 edit undoHillock65 (talk | contribs)4,431 editsNo edit summaryNext edit → | ||
| Line 7: | Line 7: | ||
| His last years were devoted to development of education and schooling among Transcarpathian Ukrainians. On March 30, 1865 Duchnovič dies in ]. | His last years were devoted to development of education and schooling among Transcarpathian Ukrainians. On March 30, 1865 Duchnovič dies in ]. | ||
| Duchnovič is regarded to be one of outstanding Ukrainian humanists and educators. In words of Ivan Franko "he made everything so that forgotten Ruthenians revived spiritually"]. | |||
| Д. — "перший нац. письменник Закарпаття" (І. Франка); перший у краї народний вчитель, теоретик "народницької педагогіки". Гуманіст, просвітник, Д. спрямовував свою діяльність на те, щоб "забуті русини ожили духовно". | |||
| Світогляд Д. грунтується на засадах християнства, ідеалізму, просвітницького раціоналізму (а отже — віри в науку як у людино- і суспільно-перетворюючу силу) та народолюбства (демократизму). В освіті та вихованні Д. убачає шлях до того, щоб людина справді стала людиною, народ — народом, політик — "освіченим мудрецем", гідним очолити державу, тощо. Таврував суспільство, в якому "золото володіє законом". За поділом на багатих і бідних убачав поділ на освічено-доброчесних і неосвічено-"нечестивих": освічений — господар своєї долі, неосвічений — її раб. Намагався прищепити співвітчизникам любов до науки. | |||
Revision as of 20:28, 31 October 2006
Alexander Duchnovič
Alexander Duchnovič (Ukrainian: Олександр Васильович Духнович) (Apri 24, 1803 — March 30,1865)- is a Ukrainian poet, writer and social activist.] Alexander Duchnovič was born in the village of Topoli (now Eastern Slovakia). His was son of a Ukrainian Catholic priest. Alexander went to a Hungarian school in Uzhhorod (1816 to 1821). Later he studied philosophy and theology (1823 — 1827).
In (1827 — 1830, 1832), Duchnovič works as an archivist, teacher. Later in (1833 — 1838) as a Uniate priest in remote villages of Transcarpathia and as a notary in Uzhhorod (1838 — 1844). This completed the so-called "formative period" of his life and Duchnovič starts to write and becomes socially active.
Duchnovič supportas education and cultural revival of Transcarpathian Ukrainians. R, publishes a primer in Russian "Reading Book For Beginners", publishes Russian Grammar, founds "Society of People's Literature", which published 12 books. In 1862 Duchnovič was first to found the "Union of St. John the Baptist" aimed at helping educate poor village youth of Zakarpattia.
His last years were devoted to development of education and schooling among Transcarpathian Ukrainians. On March 30, 1865 Duchnovič dies in Prešov.
Duchnovič is regarded to be one of outstanding Ukrainian humanists and educators. In words of Ivan Franko "he made everything so that forgotten Ruthenians revived spiritually"].
Д. — "перший нац. письменник Закарпаття" (І. Франка); перший у краї народний вчитель, теоретик "народницької педагогіки". Гуманіст, просвітник, Д. спрямовував свою діяльність на те, щоб "забуті русини ожили духовно".
Світогляд Д. грунтується на засадах християнства, ідеалізму, просвітницького раціоналізму (а отже — віри в науку як у людино- і суспільно-перетворюючу силу) та народолюбства (демократизму). В освіті та вихованні Д. убачає шлях до того, щоб людина справді стала людиною, народ — народом, політик — "освіченим мудрецем", гідним очолити державу, тощо. Таврував суспільство, в якому "золото володіє законом". За поділом на багатих і бідних убачав поділ на освічено-доброчесних і неосвічено-"нечестивих": освічений — господар своєї долі, неосвічений — її раб. Намагався прищепити співвітчизникам любов до науки.